Кінга Прейс – акторка з Вроцлава, котра отримала визнання не лише глядачів телевізійних, але й театральних. І хоч в сучасності вважається однією з найбільш впізнаваних актрис, до театральної школи не змогла поступити відразу, пише wroclawiski.eu. Дівчина двічі пробувалась до краківської PWST. Втім, прийняв її саме рідний Вроцлав, пише culture.pl.
На шляху до успіху
Кінга Прейс народилась в 1971 році у Вроцлаві. Про себе часто говорить, що в її житті все трапляється так, що коли вона чогось дуже хоче, то це не збувається. Але варто відпустити ситуацію, як все приходить само собою.
Дівчина закінчила Державну вищу театральну школу Вроцлава в 1996 році. Початком її кар’єри став прихід до вроцлавського Театру польського. Кінга була частиною команди з 1995 року по 2012.
Першою для Прейс стала головна роль у виставі “Кася із Гайльобронну” Г. Клейста. То була постановка Є. Яроцького 1994 року, а також найяскравіший з акторських дебютів десятиліття. В цій виставі Кінга, без попереднього акторського досвіду, але зі знанням власних можливостей, зуміла ідеально передати свою героїню.
Я. Коморовський казав, що Кінга поклала на свої плечі значний тягар, коли взялась передати образ Касі. Вона презентувала значний діапазон майстерності, підкреслила поверхневість героїні поставою, жестами, ходою, реакціями, обличчям та, навіть, рухами власної сукні. Акторка дуже правдоподібно передала внутрішню неповторність Касі.
Коли на екрани вийшла телевізійна версія вистави, П. Грущинський наголосив, що телебачення любить інтимність. Це дає свої переваги. Кінга в ролі Касі продемонструвала повне володіння тілом, голосом, що вело до особливого формування образу в цілому.
Після Касі була роль Ніни Зарічної у “Чайці” А. Чехова. Роль ще раз підтвердила видатну акторську майстерність Кінги.
Кіношкола
У своєму інтерв’ю актриса зізнавалась, що не має надто хороших спогадів про початок кар’єри, а саме, кіношколу. Її філію актриса відвідувала у Вроцлаві. Один випадок Прейс запам’ятала дуже добре.
Він полягав в тому, що своїм старшим наставникам потрібно було довести, що дівчина не потрапила в школу випадково. Події відбувались пізно ввечері в театральній кімнаті. Були увімкнені всі прожектори. Молоді актори ставили різні етюди, заради розвитку своєї уяви.
Для Кінги етюд повинен був описувати фразу: “Rym-cym-cym, z d*py dym”. Комусь може видатись це смішним, втім, молодій акторці тоді так не здавалось. Дійство відбувалось під супровід алкоголю, настанов та агресії. Того ж дня Кінга подякувала та покинула гурток. Це призвело до того, що перший рік студентства її сприймали як “śmierdzące g*wno”.
Кіно
Участь у “Неписаних законах” стала дебютною для Кінги в кіно. Це була частина циклу “Історії вихідного дня” К. Зануссі. В 1997 з’явився фільм “Фарба” М. Рози. Через рік – дебютна кінострічка В. Адамека “Понеділок”. В ній Прейс постала в образі вагітної наркоманки Ренати. Саме така, доволі неоднозначна, роль принесла Кінзі перше визнання та нагороду за найкращу жіночу роль другого плану на Польському кінофестивалі в Гдині.
“Вівторок” Адамека став продовженням її успішного дебюту. До визначних ролей Кінги належить також Гала у фільмі Є. Войцика “Ворота Європи” та матір алкоголічка в “Це я, злодій” Я. Бромського. У кіно М. Роси “Тиша” акторці прекрасно вдалось передати холодну та розважливу бізнеследі. Її персонаж переживав трансформацію після зустрічі з чоловіком, якого та любила багато років.
“Тиша” принесла Кінзі славу. Акторку визнали однією з найталановитіших актрис Європи. Також Прейс нагородили на Польському фестивалі кіно в Гдині за головну жіночу роль.
У 2003 вона постала в образі дружини в’язня Давида в тюремній драмі К. Невольського “Симетрія”. Паралельно, Прейс отримала нагороду на кінофестивалі у Гдині 2005 року. Нагородили акторку за роль другого плану у фільмі Ф. Фалька “Колекціонер”. У стрічці йшлося про судового виконавця, котрий став причиною смерті молодого чоловіка. Через це він переживає духовну трансформацію. Кінга у цій стрічці зіграла роль Госі – колишньої дівчини головного героя.
Актриса розповідала, що дуже любить працювати з В. Смажовським. З ним Кінга зустрічалась три рази: на зніманнях “Оселі зла”, “Троянди”, “Під сильним ангелом”.
Щодо нагород, то Кінгу Прейс можна порівняти з Меріл Стріп. Вона п’ятнадцять раз була номінованою на “Орла”. У 2012 та 2015 змагалась сама зі собою в категорії “актриса другого плану”. Востаннє була номінована у 2016 за роль співачки у фільмі А. Смочинської “Танцюючі доньки”.
У 2018 актрису чекала головна роль у фільмі “План Б” К. Дебської та в “53 війни” Е. Буковської. До останніх стрічок належить сімейна драма “Якнайдалі стоїть” П. Домалевського. За участь у фільмі Кінга отримала “Орла” в номінації “найкраща жіноча роль другого плану”.
Особисте
За словами акторки, вона у всьому надає перевагу мінімалізму. Попри славу та популярність, вирішила триматись на віддалі від лоску варшавського життя. Мешкає далеко від місця, де працює. Кінга навіть переїхала з улюбленого Вроцлава та віддала перевагу селу.
Акторка – прихильниця самітницького способу життя. Каже, що не дуже любить гостей. Відчуває себе постійно в напрузі від готування, прибирання та очікування. Якби могла, то просто закрилась би у себе в домі. Прейс доволі прямолінійна. Вона, до прикладу, може о 21:00 відкрити вікно, коли в кімнаті ще сидять гості. На запитання для чого це робить? Прейс відповідає, що любить провітрювати домівку перед сном. Після цього вечірка досить швидко закінчується.
Кінга, попри все, любить роботу та людей. Там вона інша, весь час в русі. Колегам з акторкою комфортно. Втім, у своєму домі Прейс зовсім інша. Так і каже, коли колеги припускають, що з нею завжди весело. Вона мовчить, не втягує живіт та ходить в трусах. Також Кінга не веде соцмережі, а про нагороди чи нові фільми акторки сповіщає її агенція.
Щодо роботи має певні вимоги. Втім, каже, що компроміси теж потрібні. Вважає, що режисер – найважливіше, але не наполягає, щоб це був хтось конкретний. Він повинен бути творцем, авторитетом та партнером для Прейс. Хоч актриса не раз розчаровувалась, вона любить співпрацювати з новими митцями. Також робить етюди студентам і не бере за це платню.
Телевізійний театр
Уваги також заслуговують музичні постановки Кінги Прейс. Серед відомих є: Поллі Пічум в “Тригрошовій опері” Б. Брехта, “Сирена-Електро” Театру К2 з Вроцлава. Про роль в останній Ян Бонча-Шабловський писав, що Кінга вдало поєднує акторську гру, вокал та надзвичайний темперамент. Актриса вміє заволодіти увагою глядачів.
Прейс активно співпрацювала з В. Косцельняком. Вона грала у його виставах Вроцлавського театру-оперети “Лихоманка”, де звучали пісні Елвіса Преслі. Також відзначилась у “Мандаринах і апельсинах” Ю. Тувіма, “Галереї” Я. Качмарського, “Спрямуй свою кров до океану” М. Гречути.
На рахунку Прейс понад тридцять ролей у виставах Телевізійного театру. Знаковою також є роль Жанни д’Арк у фільмі “Жайворонок” Жана Ануя від режисера К. Зануссі. Про цю її роль Я. Сєрадзький писав, що в постановці захищається лише Кінга Прейс. Актриса сповнена вогню ще від її дебютної “Касі з Хайльбронну”. Внутрішня зосередженість акторки поєднується з її експресивною грою. За його словами, Йовович ховається за мрійливою Жанною у виконанні Кінги Прейс.