Вважається, що футбольний клуб “Шльонськ” був заснований у 1947 році, хоча де-факто він існував трохи раніше. Водночас процес формування клубу де-юре завершився десятьма роками пізніше. У цій статті на wroclawiski.eu ми побіжно згадаємо деякі факти з історії головного клубу регіону, а зосередимось більше на його успіхах, особливо тих, що були в чемпіонаті Польщі з 2010-х років.
З історії футбольного клубу “Шльонськ”
Головний нижньосілезький футбольний клуб у 1940-х був сформований з двох команд солдатських шкіл: WKS Pionier і WKS Podchorążak. Перші були саперами, а другі – піхотою. У квітні 1949 року клуби були об’єднані в “Легію Вроцлав” (пізніше – CWKS і OWKS). Назва “Шльонськ” (Сілезія) з’явилася влітку 1957 року, коли організацію перетворили на цивільно-військовий клуб, а WKS отримав статус юридичної особи.
Осінь 1947 року вважається датою заснування клубу через той факт, що “Піонер” тоді потрапив до регіональної А-ліги й зіграв у ній перший матч, вигравши його з рахунком 2-1. Один із перших успішних сезонів був у 1956 році, коли футболісти клубу повернулись до другого дивізіону. Якраз невдовзі після цього керівництво створило WKS Śląsk і юридичну особу. Відтоді клуб почав наймати на роботу тих, хто не є військовослужбовцем, беручи до своїх лав спортсменів з усього міста, та тренувати молодь. Це було важливе рішення для поліпшення подальших результатів.
Поступово військові, які проходили службу й водночас грали за місто, перестали бути в команді найпотужнішою силою. До того ж багатьох з них переманювала до себе варшавська “Легія”. У певний момент “Шльонськ” став найпопулярнішим клубом міста, відібравши симпатії в команди Ślęża. Футболісти на той момент уже змагались за вихід до вищої ліги Польщі.
Тоді в історії клубу були сезони, коли вони у своїй лізі мали або найліпший захист, або найпотужніший напад. Але також деякі сезони були не те щоб провальними, а радше посередніми. Та все ж у сезоні 1963/64 футболісти “Шльонська” змогли підвищитися в класі, потрапивши до елітного дивізіону чемпіонату. У 30 матчах клуб набрав 46 очок (тоді за перемогу давали 2 бали), програвши лише тричі. Захист команди був найміцнішим у лізі.
Найбільші успіхи “Шльонська” в чемпіонаті
Футбольний клуб “Шльонськ” кілька разів в історії здобував медалі чемпіонату Польщі. На 2024 рік це було 8 разів:
- Чемпіони країни (2) – у 1977 та 2012 роках.
- Друге місце (4) – у 1978, 1982, 2011 та 2024 роках.
- Бронзові медалі (2) – у 1975 та 2013 роках.
Найбільшою силою WKS був у 1970-х і у 2010-х роках. Саме тоді він завоював найбільшу кількість титулів. Чудовим виявився сезон у 1977 році, коли вперше клуб виграв золоті медалі чемпіонату, а також узяв Кубок Польщі. Також він зміг доволі непогано просунутися в європейському турнірі – у Кубку володарів кубків дійшов до чвертьфіналу.
Наступні великі успіхи (за винятком чудового 1982 року) прийшли у 2010-х. Саме тоді репер Каста написав для улюбленого клубу свою пісню, яка претендувала на роль його неофіційного гімну, про що можна прочитати тут.
Успіхи з 2010-х: аналіз
Безумовно, з 2010-х років “Шльонськ” переживає велике піднесення. Що стало його причиною?
- Перше – клуб вкладає кошти в розвиток молодих талантів і модернізацію тренувальної бази.
- Друге – вболівальники на стадіоні доброзичливо підтримують команду незалежно від результатів.
- Третє – кваліфіковані тренери та висококласні гравці.
Тренери
Серед тренерів можна виділити Ришарда Тарасевича та Ореста Ленчика. Перший заклав основу для майбутніх великих досягнень, коли вивів клуб до другої ліги, а потім і до Екстракляси. А Ленчик здобув другий чемпіонський титул в історії клубу.
Саме з 2010-х клуб нарешті став проводити продуману трансферну політику. Склад поступово оновлювався в бік омолодження. Хорошим поштовхом стало також проведення Євро-2012 в Україні та Польщі, адже спеціально для цього турніру було побудовано новий стадіон, на який “Шльонськ” переїхав.
Наступним фахівцем, який доклав зусиль для розвитку клубу був Яцек Маґєра. З квітня 2023 року він заступив на цю посаду вдруге. Коли тренер давав інтерв’ю одному журналісту, то поділився деякими думками.
Пан Маґєра бачив розвиток команди “Шльонськ” через призму чіткої організації, професійного підходу та зміцнення колективу як на полі, так і поза його межами. Він досяг своєї мети, коли здобував перемогу за перемогою, маючи досить великі серії без втрати очок. Яцек каже, що ці успіхи – результат низки заходів, спрямованих на поліпшення атмосфери в команді, організаційної структури та вдосконалення гри.
Хоча клуб покинуло кілька гравців, це пішло на користь, бо оновлення було потрібно. Маґєра також змінив склад тренерського штабу, попрощавшись із тими фахівцями, які не виконували свою роль належно. Тренер також відзначає важливість чіткої ієрархії та відповідальності в команді. Він наголошує на тому, що має повну свободу в прийнятті рішень і несе відповідальність за всі дії та стратегії, які застосовує. Це дозволяє Яцеку швидко реагувати на виклики й коригувати напрямок розвитку команди без зайвих зволікань.
Маґєра вважає, що важливо не лише покладатися на здібності окремих гравців (навіть таких зірок, як Ерік Експозіто), але й працювати над загальною організацією гри. Під час однієї 8-матчевої серії “Шльонськ” продемонстрував відмінну гру в захисті, не пропустивши жодного гола з гри.
Разом із цим, тренер підкреслює важливість підтримки від уболівальників та загальної атмосфери навколо клубу. Він ставив перед собою мету досягти середньої відвідуваності матчів на рівні 20 000 глядачів, що спочатку здавалося нереальним, але поступово до цілі наблизились. Маґєра також відзначає роботу відділів маркетингу й просування, які також зробили свій внесок у створення позитивного іміджу клубу.
Футболісти
У різні роки у вроцлавському клубі грали зірки високого рівня, за яких керівництво платило великі гроші. Серед них: Пьотр Челебан, Ерік Експозіто, Себастьян Міла, Кароль Борис. Дехто прославився ще до “Шльонська”, а інші зробили собі ім’я саме тут.
Себастьян Міла обійшовся клубу у 2 мільйони євро, дебютувавши в сезоні 2011/12, і є одним із найкрутіших футболістів, які грали у ВКС. Міла був командним гравцем і віддавав багато результативних пасів – за 211 ігор він забив 39 разів, а 85 разів допоміг відзначитись партнерам.
Ще однією легендою ФК “Шльонськ” є Пьотр Челебан (2 млн євро, сезон 2014/15). Він грав у клубі в кілька заходів – йшов, але повертався. Згодом його взяли на роботу як тренера з фізичної підготовки.
Ерік Експозіто (2,5 млн євро, 2023/24) відзначився в “Шльонську” рекордною результативністю за всю свою кар’єру. Улітку 2021 року він був одним із найліпших гравців Екстракляси. Має чудові лідерські якості.
У вроцлавському клубі 2020-х також були гравці, які зіграли свою роль, але потім пішли через необхідність оновлення складу. Так, продали Єбоа, але прийшли Петков і Покорний. Денніс Ястржембський, маючи великий потенціал, своєю присутністю в команді перешкоджав розвитку інших гравців. Віктор Гарсія та Діого Вердаска не вписувались у концепцію гри Яцека Маґєри, тому були звільнені.
У “Шльонська” були злети й падіння. Але клуб іде своїм шляхом розвитку та заслужив місце в рубриці “Історії успіху”.
Джерела: