Хтось згадує її за милим образом мами з культового серіалу Rodzinka.pl, інші – за голосом, який супроводжує польські дубляжі світових премʼєр. Але насправді Малґожата Кожуховська – це значно більше, ніж просто знайоме обличчя з екрана. Вона – символ якісного акторства, здатного поєднати сцену й телебачення, камерність та масовість. І хоча її кар’єра пов’язана передусім із Варшавою, саме Вроцлав став точкою, з якої все почалося і до якої вона повернулась у новій, несподіваній ролі. Про це та інше – далі на wroclawiski.eu.
Вроцлав: місце народження, яке не зникає з біографії
Вроцлав не завжди гучно заявляє про своїх зіркових земляків, але випадок Малґожати Кожуховської – виняток. Саме тут, у місті, що поєднує готичну спадщину з сучасною динамікою, вона народилася у квітні 1971 року. Її дитинство минуло вже в Торуні, однак цей формальний, на перший погляд, зв’язок із Вроцлавом залишається важливим. Згадка про місто часто зʼявляється у публікаціях, біографічних нарисах і офіційних джерелах – не як випадкова деталь, а як точка старту для акторки, яка згодом стане національним символом театральної культури.
Вроцлав у біографії Кожуховської створює додатковий вимір репутації, де місто стає частиною її образу. Зрештою, у сучасному культурному полі все частіше звертають увагу на походження митців, їхні корені. Тож навіть якщо сам актор не наголошує на «локальному патріотизмі», це охоче зробить публіка, особливо коли йдеться про когось настільки впливового, як Кожуховська.
До того ж Вроцлав поступово повертається в її творчу біографію вже не лише як рідне місто, а як активна сцена. В останні роки вона бере участь у театральних проєктах на вокзалі Вроцлав-Головний – у межах експериментального Teatru Po Kolei. І хоча це радше поодинокі події, вони знову повʼязують Кожуховську з містом, у якому почалась її історія.
З театральної сцени – до телеекранів усієї Польщі
Акторська кар’єра Малґожати Кожуховської – це приклад ідеального балансу між академічною підготовкою та здатністю зачаровувати масову авдиторію. Після завершення навчання в Державній вищій театральній школі у Варшаві (сьогодні — Театральна академія імені Зельверовича) вона швидко потрапила на сцену столичних театрів. Спершу – Драматичний театр, згодом – Національний, де працювала під керівництвом таких режисерів, як Єжи Ґротовський та Анджей Вайда. Її сценічна майстерність одразу ж відзначилася пластичністю, інтелектом і вмінням тримати увагу глядача – незалежно від масштабу ролі.
Утім, справжнє визнання пов’язане не лише з театром. У 2000‑х Кожуховська стала однією з найвідоміших телевізійних акторок Польщі. Її образи в серіалах M jak miłość і Rodzinka.pl стали частиною колективної пам’яті поколінь. Персонажі, яких грає Малґожата, розумні, дотепні й живі; вони зробили її улюбленицею публіки, особливо в домашньому форматі польського телебачення. Кожуховська вміє бути одночасно «своєю» і недосяжною – це рідкісний талант.
Не менш цікавою є її участь у проєктах «Театру телебачення» – формату, який у Польщі має багату традицію. Це телевізійні постановки театральних п’єс, де актор повинен працювати з камерою, але не втрачати сценічної сили. Кожуховська тут знову демонструє універсальність: і в кадрі, і на сцені її присутність завжди глибока, навіть коли сюжет здається легким.
Саме ця здатність охопити всю палітру – від драми до комедії, від сцени до серіалу – зробила її впливовою. Кожуховська – акторка, яка щоразу доводить: професіоналізм може бути магнетичним і вишуканим, навіть у межах масової культури.
Участь у мистецьких проєктах у Вроцлаві
Повернення Малґожати Кожуховської до Вроцлава не стало частиною ностальгійного маршруту – радше це діалог зі сценою майбутнього. У 2025 році вона приєдналась до експериментального театрального проєкту Teatr Po Kolei, який розгортається в не зовсім типовому місці – у залі засідань вокзалу Вроцлав-Головний. Разом із режисером Томашем Маном і митцем Самбором Дудзінським вона бере участь у постановці Kochanie, jesteśmy – виставі, що поєднує акторську гру, інсталяцію, живий звук і елементи імпровізації.
Це далеко не класичний театр. Літня сцена, на якій проходить вистава, – це відкритий простір, де глядачі нерідко стають співучасниками дії, а звук і світло поводяться так, ніби це ще одні герої. Участь Кожуховської в такому форматі – це сміливий крок. Вона могла б залишатися в зоні комфорту телеекранів або класичних сцен, але обирає експеримент – і це важливо. Бо акторка її калібру здатна привернути увагу до постановки, зробити привабливою для широкої публіки.
І тут знову згадується Вроцлав. Це місто давно заявляє про себе як про культурну лабораторію, де народжуються нові формати. І коли акторка такого масштабу, як Кожуховська, обирає його для своїх виступів, це знак визнання мистецького потенціалу міста. Її ім’я поруч із назвою спектаклю – це одразу підвищення ставок, більша увага преси, більше глядачів, більший резонанс. А сама постановка в мистецькому плані є шоколадом, а не чимось схожим на нього лише кольором.
Такі проєкти підтверджують: Малґожата Кожуховська не боїться ризикувати й не уникає місць, де ще не проторована жодна акторська стежка. І саме тому її поява у Вроцлаві – це внесок у те, яким театр може бути завтра.
Культурна амбасадорка покоління
Бути впізнаваною – ще не означає бути авторитетною. Але Малґожаті Кожуховській вдалося стати обома: її знають мільйони, і водночас її поважають як людину, яка не зраджує мистецтву заради хайпу. Її акторська кар’єра включає послідовну позицію: професійність, етичність, уважність до контексту. Саме завдяки цьому вона перетворилася на щось більше, ніж зірка екрана – на культурну амбасадорку свого покоління.
Підтвердженням цього є державні й професійні відзнаки. Кожуховська нагороджена медаллю Gloria Artis за заслуги в культурі, а також Орденом Відродження Польщі – однією з найвищих відзнак, яку можуть отримати діячі культури в країні. Але ще ціннішим є те, як її сприймають самі глядачі й колеги. Вона – рідкісний приклад публічної особи, яка водночас є моральним авторитетом, не перетворюючи себе на проповідницю.
Крім того, вона активно долучається до суспільно важливих ініціатив. Кожуховська підтримує кампанії з питань ментального здоров’я, культури читання, розвитку мистецької освіти. Часто її запрошують як наставницю або голос підтримки для молоді, яка лише починає шлях у творчості. Її присутність на таких заходах не є суто декоративною: вона говорить прямо, ділиться досвідом і не уникає складних тем.
Сила Малґожати – у поєднанні людяності й професіоналізму. Акторка, що ніколи не зловживає увагою, але завжди влучає в точку, коли говорить чи зʼявляється в кадрі. У часи, коли шоу-бізнес часто асоціюється з порожнім блиском, Кожуховська показує інший шлях – той, де рейтинг не виключає наявність сенсу.
Вроцлав як точка повернення
У біографії Малґожати Кожуховської Вроцлав – не головний, але важливий штрих. Саме тут почалась її історія, і саме сюди вона повертається, аби долучитись до мистецьких ініціатив, які змінюють уявлення про те, яким може бути театр. Цей шлях перегукується з історіями інших талановитих жінок, які мали коріння у Вроцлаві – як-от Ґабріела Ковнацька, акторка й феміністка зі складною, але блискучою кар’єрою.
Те, що Кожуховська бере участь у місцевих театральних подіях, працює на імідж міста в широкому сенсі. Сьогодні, коли вроцлавська кінокомісія активно просуває місто як майданчик для знімання й культурних подій, присутність таких фігур, як вона, неоціненна.